Булінг. Пам’ятка для дитини
Для початку згадаємо Конвенцію ООН про права дитини. Цей
особливий документ було прийнято 191 країною світу, Україною також! Більш ніж у
сорока статтях Конвенції викладені права, які має КОЖНА ДИТИНА.
Пригадаймо деякі з них:
·
Кожна дитина
має право на життя
·
Всі діти є
рівні у правах
·
Всі діти мають
право на любов та піклування
·
Всі діти мають
право на захист від усіх форм дискримінації
·
Всі діти мають
право на збереження індивідуальності
·
Всі діти мають
право вільно висловлювати свої погляди
·
Всі діти мають
право на вільне спілкування
У цій Конвенції ще багато різних чудових положень, але
насамперед ви повинні пам’ятати саме ці. Бо вони дають вам право захищати себе
у будь-яких обставинах та від будь-яких дій. Тоді, коли порушується ваш спокій,
коли вас ображають, обзивають, принижують, застосовують фізичні дії або
погрожують.
Пам’ятайте, що ви маєте право захищати себе та свою
гідність завжди. І коли це сварка з другом або якесь непорозуміння з
однокласником, що буває часом у всіх. І коли негативна увага та дії щодо вас
тривають уже деякий час. Та якщо у першому випадку ви можеш вирішити проблему
самотужки, то в другому обов’язково потрібно звернутися за допомогою. Бо без
втручання дорослих цю ситуацію вирішити майже неможливо та небезпечно.
Отже, перший крок у боротьбі з цькуванням –
звернутися за допомогою. До кого? Насамперед
до батьків. Якщо з деяких причин це неможливо зробити, поміркуйте, хто з
дорослих може допомогти. Це можуть бути старші брати або сестри, бабусі чи
дідусі, хрещені батьки, родичі, вчителі чи майстер в/н тощо. Тобто ті дорослі
люди, яким ви довіряєте. Саме цьому дорослому потрібно розповісти усю свою
історію. Від початку, від першої негативної дії щодо вас. З усіма подробицями,
як би не було соромно та гірко.
По-друге, ніякої
самодіяльності. Якщо вас цькують, діяти у відповідь треба законним шляхом. Усі
учасники цих подій будуть відповідати за свої вчинки згідно з законом. Навіть
діти, бо з 14 років вони вважаються частково дієздатними і можуть нести
покарання за свої дії. В іншому випадку за дітей несуть відповідальність
батьки. Тому намагайтеся не мститися або вирішувати проблему самотужки, як у
кіно чи книжці. Ваші необдумані дії можуть привести до небажаних наслідків. І
знов таки, перед законом несуть відповідальність усі учасники конфлікту, і ви
також.
Що ви можеш зробити корисного для себе в рамках закону –
вести щоденник булінгу, поки ситуація вирішується. Тобто записувати, коли, хто
і що робив вам або проти вас. Які свідки були довкола, хто чув та бачив ці
ситуації. Це буде така собі добірка свідоцтв цькування. Деякі спеціалісти
радять починати вести такий щоденник, як тільки ви помітили прояви цькування
щодо себе. Але, я вважаю, про це треба одразу казати «своїм» дорослим.
По-третє, як би вам не
було сумно, соромно або зле, не відмовляйтеся від допомоги працівників
психологічної служби (психолога та соціального педагога). Вони допомагають
людям, що потрапили у важку ситуацію. Вчать, як поводитися, щоб не допустити
такої ситуації у подальшому, або як припинити цькування якомога раніше. Робота з
ними є конфіденційною. Виняток – факти, що свідчать про загрозу вашому життю.
Наступна порада – по
можливості не відмовляйтеся від своїх інтересів поза навчальним закладом. Тобто
не кидайте відвідування улюбленого гуртка або секції, підтримуй домашні
традиції, спілкуйся з друзями. Адже є багато місць, де тебе чекають, люблять та
підтримують. Бо улюблені справи заряджають силою та дають наснаги.
Головне, що ви повинні пам’ятати назавжди, – ви маєте
право захищати себе, свою гідність та своє життя у будь-якій ситуації! Але захист – це
не завжди відповідь на образу чи влучна здача у бійці. Іноді захистити себе –
це заявити про своє невдоволення та дискомфорт, моральний чи фізичний. І чим
раніше ви про це скажете, тим легшими будуть наслідки. Не соромтеся просити
поради або допомоги! Ви маєте право на це!
Немає коментарів:
Дописати коментар